Словарь української мови (1924)/спречатися
◀ спреждевіку | Словарь української мови С спречатися |
спречка ▶ |
|
Спреча́тися, ча́юся, єшся, гл. = Сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.
◀ спреждевіку | Словарь української мови Борис Грінченко С спречатися |
спречка ▶ |
|
Словарь української мови — С
спречатися
Борис Грінченко
1924
Спреча́тися, ча́юся, єшся, гл. = Сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.