Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спориш
Берлін: Українське слово, 1924

Спори́ш, шу́, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.