Словарь української мови (1924)/сповісти
◀ сповіряти | Словарь української мови С сповісти |
сповіщати ▶ |
|
Спові́сти, ві́м, віси́, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
◀ сповіряти | Словарь української мови Борис Грінченко С сповісти |
сповіщати ▶ |
|
Словарь української мови — С
сповісти
Борис Грінченко
1924
Спові́сти, ві́м, віси́, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.