Словарь української мови (1924)/сповідниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповідниця
Берлін: Українське слово, 1924

Сповідни́ця, ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана́, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе. Мнж. 105.