Словарь української мови (1924)/сповідник
| ◀ сповіддя | Словарь української мови С сповідник |
сповідниця ▶ |
|
Сповідни́к, ка́, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
| ◀ сповіддя | Словарь української мови Борис Грінченко С сповідник |
сповідниця ▶ |
|
Словарь української мови — С
сповідник
Борис Грінченко
1924
Сповідни́к, ка́, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.