Словарь української мови (1924)/спичак
◀ спиця | Словарь української мови С спичак |
спичастий ▶ |
|
Спича́к, ка́, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. I. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.
◀ спиця | Словарь української мови Борис Грінченко С спичак |
спичастий ▶ |
|
Словарь української мови — С
спичак
Борис Грінченко
1924
Спича́к, ка́, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. I. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.