Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спичак
Берлін: Українське слово, 1924

Спича́к, ка́, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. I. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.