Словарь української мови (1924)/сороматися
◀ сором | Словарь української мови С сороматися |
соромити ▶ |
|
Соро́матися, маюся, єшся, гл. = Соромитися. Чуб. V. 575. Той бідний батько голодний, а попросити соромається. Грин. II. 170.
◀ сором | Словарь української мови Борис Грінченко С сороматися |
соромити ▶ |
|
Словарь української мови — С
сороматися
Борис Грінченко
1924
Соро́матися, маюся, єшся, гл. = Соромитися. Чуб. V. 575. Той бідний батько голодний, а попросити соромається. Грин. II. 170.