Словарь української мови (1924)/соромитися
◀ соромити | Словарь української мови С соромитися |
сороміжливий ▶ |
|
Соро́митися, млюся, мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
◀ соромити | Словарь української мови Борис Грінченко С соромитися |
сороміжливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
соромитися
Борис Грінченко
1924
Соро́митися, млюся, мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.