Словарь української мови (1924)/смеркатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смеркатися
Берлін: Українське слово, 1924

Смерка́тися, ка́ється, сов. в. сме́ркнутися, кнеться, гл. безл. = Смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. М. Пр. 117.