Словарь української мови (1924)/слідкувати
| ◀ слідком | Словарь української мови С слідкувати |
слідок ▶ |
|
Слідкува́ти, ку́ю, єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. II. 45.
| ◀ слідком | Словарь української мови Борис Грінченко С слідкувати |
слідок ▶ |
|
Словарь української мови — С
слідкувати
Борис Грінченко
1924
Слідкува́ти, ку́ю, єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. II. 45.