Словарь української мови (1924)/слідком
| ◀ слідити | Словарь української мови С слідком |
слідкувати ▶ |
|
Слідко́м, нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.
| ◀ слідити | Словарь української мови Борис Грінченко С слідком |
слідкувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
слідком
Борис Грінченко
1924
Слідко́м, нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.