Словарь української мови (1924)/случка
| ◀ случай | Словарь української мови С случка |
слушний ▶ |
|
Слу́чка, ки, ж. = Случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що її побито. Екат. г. (Залюб.)
| ◀ случай | Словарь української мови Борис Грінченко С случка |
слушний ▶ |
|
Словарь української мови — С
случка
Борис Грінченко
1924
Слу́чка, ки, ж. = Случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що її побито. Екат. г. (Залюб.)