Словарь української мови (1924)/служебниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
служебниця
Берлін: Українське слово, 1924

Служе́бниця, ці, ж. = Служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.