Словарь української мови (1924)/служебка
◀ службонька | Словарь української мови С служебка |
служебниця ▶ |
|
Служе́бка, ки, ж. Служанка. НВолын. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. Служе́бочка. Чуб. V. 893.