Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слабко
Берлін: Українське слово, 1924

Сла́бко, нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. Слабке́нько.