Словарь української мови (1924)/скупитися
◀ скупити | Словарь української мови С скупитися |
скупій ▶ |
|
Ску́питися, плюся, пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.
Скупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.