Словарь української мови (1924)/скубнути

by Борис Грінченко

◀ скубка

Словарь української мови Борис Грінченко С скубнути

скубонути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скубну́ти, бну́, не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. М. Пр. 31.