Словарь української мови (1924)/скубка
◀ скубень | Словарь української мови С скубка |
скубнути ▶ |
|
Ску́бка, ки, ж. 1) = Скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.