Словарь української мови (1924)/скончитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скончитися
Берлін: Українське слово, 1924

Скончи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. = Скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.