Словарь української мови (1924)/скінчитися
◀ скінчити | Словарь української мови С скінчитися |
скіпа ▶ |
|
Скінчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Нп.
◀ скінчити | Словарь української мови Борис Грінченко С скінчитися |
скіпа ▶ |
|
Словарь української мови — С
скінчитися
Борис Грінченко
1924
Скінчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Нп.