Словарь української мови (1924)/скарбниця
◀ скарбник | Словарь української мови С скарбниця |
скарбничий ▶ |
|
Скарбни́ця, ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. К. ЦН. 237. К. ЧР. 427. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє. К. ЦН. 249.