Словарь української мови (1924)/скандзюбитися

by Борис Грінченко

◀ скандзюбити

Словарь української мови Борис Грінченко С скандзюбитися

скантуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скандзю́битися, блюся, бишся, гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.