Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ситий
Берлін: Українське слово, 1924

Си́тий, а, е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий. ЗОЮР. I. 9. 2)  Жирный. Ситий борщ. 3) О землѣ: жирный, тучный. Шух. I. 20. Це з ситої землі хліб. Мир. ХРВ. 210. 4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина. Черк. у. 5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Рудч. Ск. I. 2. Ум. Сите́нький, сите́сенький. Та й закусить ситеньким. Рудч. Ск. I. 1.