Словарь української мови
Борис Грінченко
С
синиця
Берлін: Українське слово, 1924

Сини́ця, ці, ж. 1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454. 2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (см.). КС. 1898. VII. 43. Ум. Сини́чка.