Словарь української мови (1924)/диман
◀ дима | Словарь української мови Д диман |
димановий ▶ |
|
Дима́н, ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. I. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
◀ дима | Словарь української мови Борис Грінченко Д диман |
димановий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
диман
Борис Грінченко
1924
Дима́н, ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. I. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.