Словарь української мови (1924)/світліти
◀ світлість | Словарь української мови С світліти |
світло ▶ |
|
Світлі́ти, лі́ю, єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.
◀ світлість | Словарь української мови Борис Грінченко С світліти |
світло ▶ |
|
Словарь української мови — С
світліти
Борис Грінченко
1924
Світлі́ти, лі́ю, єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.