Словарь української мови
Борис Грінченко
С
світло
Берлін: Українське слово, 1924

I. Сві́тло, ла, с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. М. Пр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити.

II. Сві́тло, нар. Свѣтло, ясно. Ум. Світле́нько, світле́сенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. I. 28.