Словарь української мови (1924)/святець
| ◀ святенниця | Словарь української мови С святець |
святешний ▶ |
|
Святе́ць, тця́, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
| ◀ святенниця | Словарь української мови Борис Грінченко С святець |
святешний ▶ |
|
Словарь української мови — С
святець
Борис Грінченко
1924
Святе́ць, тця́, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.