Словарь української мови (1924)/сворінь

by Борис Грінченко

◀ сволоківщина

Словарь української мови Борис Грінченко С сворінь

свояк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сво́рінь, ня, м. 1) Шворень. Kolb. I. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самото́ки. Шух. I. 150. 4) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. См. Керма. Шух. I. 181. 5) Часть п'їл. См. П'їла. Шух. I. 254.