Словарь української мови (1924)/сваритися

by Борис Грінченко

◀ сварити

Словарь української мови Борис Грінченко С сваритися

сваритоньки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Свари́тися, рю́ся, ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. НВолын. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.