Словарь української мови (1924)/самітний
◀ саміський | Словарь української мови С самітний |
самітник ▶ |
|
Самі́тний, а, е = Самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. I. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі. К. Бай. 18.