Словарь української мови (1924)/самохіттю
| ◀ самоукий | Словарь української мови С самохіттю |
самохіть ▶ |
|
Самохі́ттю, нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чи так уже Господь його покарав. МВ. I. 158.
| ◀ самоукий | Словарь української мови Борис Грінченко С самохіттю |
самохіть ▶ |
|
Словарь української мови — С
самохіттю
Борис Грінченко
1924
Самохі́ттю, нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чи так уже Господь його покарав. МВ. I. 158.