Словарь української мови (1924)/самоукий
◀ самоук | Словарь української мови С самоукий |
самохіттю ▶ |
|
Самоу́кий, а, е. Самъ учившійся. Желех.
◀ самоук | Словарь української мови Борис Грінченко С самоукий |
самохіттю ▶ |
|
Словарь української мови — С
самоукий
Борис Грінченко
1924
Самоу́кий, а, е. Самъ учившійся. Желех.