Словарь української мови (1924)/самотека
◀ самота | Словарь української мови С самотека |
самотина ▶ |
|
Самоте́ка, ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. См. еще русскій переводъ „Черн. Рады“. Повѣсти. К. I. 229.