Словарь української мови (1924)/саморідний

by Борис Грінченко

◀ саморадощі

Словарь української мови Борис Грінченко С саморідний

саморобка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Саморі́дний, а, е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2) —дна дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. 3) —дне зі́лля. Раст. = Пісочник. Вх. Пч. I. 13.