Словарь української мови (1924)/саморадощі

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
саморадощі
Берлін: Українське слово, 1924

Самора́дощі, щей, ж. мн. Радость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255.