Словарь української мови (1924)/самопотіти
| ◀ самопосвята | Словарь української мови С самопотіти |
самоправець ▶ |
|
Самопоті́ти, почу, ти́ш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. I. 104.
| ◀ самопосвята | Словарь української мови Борис Грінченко С самопотіти |
самоправець ▶ |
|
Словарь української мови — С
самопотіти
Борис Грінченко
1924
Самопоті́ти, почу, ти́ш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. I. 104.