Словарь української мови (1924)/самопосвята
◀ самопокора | Словарь української мови С самопосвята |
самопотіти ▶ |
|
Самопосвя́та, ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
◀ самопокора | Словарь української мови Борис Грінченко С самопосвята |
самопотіти ▶ |
|
Словарь української мови — С
самопосвята
Борис Грінченко
1924
Самопосвя́та, ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.