Словарь української мови (1924)/самопосвята

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самопосвята
Берлін: Українське слово, 1924

Самопосвя́та, ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.