Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сайдак
Берлін: Українське слово, 1924

Сайда́к, ка́, м. 1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Родъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.