Словарь української мови (1924)/сагайдак
◀ сага | Словарь української мови С сагайдак |
саганистий ▶ |
|
Сагайда́к, ка́, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. Сагайдачо́к.