Словарь української мови (1924)/різочка

by Борис Грінченко

◀ різонути

Словарь української мови Борис Грінченко Р різочка

різун ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рі́зочка, ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і б'є того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.