Словарь української мови (1924)/рідкий

by Борис Грінченко

◀ рідішати

Словарь української мови Борис Грінченко Р рідкий

рідко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рідки́й, а́, е́. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785. 2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801. 3) О землѣ: рідка́ земля́ — легкая, малосвязная земля. Херс. 4) Рѣдкій, не частый. Ум. Ріде́нький, ріде́сенький.