Словарь української мови (1924)/рівновагий

by Борис Грінченко

◀ рівновага

Словарь української мови Борис Грінченко Р рівновагий

рівноваговий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рівнова́гий, а, е. 1) Уравновѣшенный. Чого ж хоробре рівноваге серце злякалося хмурних очей дівочих? К. Бай. 9. 2) Равный для всѣхъ. Під козацьке рівноваге право до вільного народу приставайте. К. ЦН. 212.