Словарь української мови (1924)/рівновага
| ◀ рівно | Словарь української мови Р рівновага |
рівновагий ▶ |
|
Рівнова́га, ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
| ◀ рівно | Словарь української мови Борис Грінченко Р рівновага |
рівновагий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рівновага
Борис Грінченко
1924
Рівнова́га, ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.