Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ряжа
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́жа, жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. Ря́жка, ря́жечка.