Словарь української мови (1924)/рундучний
◀ рундуковий | Словарь української мови Р рундучний |
рундучок ▶ |
|
Рунду́чний, а, е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
◀ рундуковий | Словарь української мови Борис Грінченко Р рундучний |
рундучок ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рундучний
Борис Грінченко
1924
Рунду́чний, а, е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.