Словарь української мови (1924)/рундуковий
| ◀ рундук | Словарь української мови Р рундуковий |
рундучний ▶ |
|
Рундуко́вий, а, е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
| ◀ рундук | Словарь української мови Борис Грінченко Р рундуковий |
рундучний ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рундуковий
Борис Грінченко
1924
Рундуко́вий, а, е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.