Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рум
Берлін: Українське слово, 1924

Рум, му, м. Сухопутье. Одна чата румом, а другая судном під турчина втікала. Нп.

Рум, меж. = Рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.