Словарь української мови (1924)/рип

by Борис Грінченко

◀ ринявий

Словарь української мови Борис Грінченко Р рип

рипа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Рип, пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. Ри́пи справля́ти. Часто отворять дверь. Чо́боти, череви́ки на ри́пах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані. Св. Л. 174.

II. Рип! меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. I. 111. Рип у хату. Левиц. I. 104.