Словарь української мови (1924)/рукодійник
◀ рукодайний | Словарь української мови Р рукодійник |
рукодійниця ▶ |
|
Рукоді́йник, ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
◀ рукодайний | Словарь української мови Борис Грінченко Р рукодійник |
рукодійниця ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рукодійник
Борис Грінченко
1924
Рукоді́йник, ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.